Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №920/68/13

Друк

Пошук

282

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.07.2014 року у справі №920/68/13
Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №920/68/13

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 920/68/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Куровського С.В., Удовиченка О.С.,розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року,у справі № 920/68/13 Господарського суду Сумської області,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "K-TRADE LTD" (м. Суми),провизнання банкрутом,-за участю представників:від гр. ОСОБА_5: ОСОБА_6 - представник (довіреність від 04.08.2016 року);від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль": Герман І.В. - представник в режимі відеоконференції (довіреність №243/16 від 25.04.2016 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2013 року порушено провадження у справі № 920/68/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "К-TRADE LTD" (далі за текстом - ТзОВ "К-TRADE LTD"); введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 (суддя - Соп'яненко О.Ю.) відмовлено в задоволенні Заяви № 02-01/920/592 від 18.02.2016 року ліквідатора про заборону гр. ОСОБА_10 вчиняти дії, що стосуються предмету спору та додатку до Заяви № 02-01/920/592 від 18.02.2016 року ліквідатора про заборону вчинення дій щодо предмету спору не лише щодо гр. ОСОБА_10, а й щодо гр. ОСОБА_5; відмовлено в задоволенні усного Клопотання представника гр. ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи; задоволено частково Заяву № 1400000/8/2198 від 04.11.2013 року Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі за текстом - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року, укладеного між ТзОВ "К-TRADE LTD" та гр. ОСОБА_5; визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 23.04.2012 року, укладений між ТзОВ "К-TRADE LTD" та гр. ОСОБА_5, на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлові приміщення загальною площею 7745,5 кв.м.; в іншій частині відмовлено в задоволенні Заяви № 1400000/8/2198 від 04.11.2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 920/68/13 (головуючий суддя - Шевель О.В., судді: Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) апеляційні скарги гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_5 задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 скасовано; у задоволенні Заяви № 1400000/8/2198 від 04.11.2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (з урахуванням доповнень від 24.11.2015 року) відмовлено повністю. При цьому, апеляційний господарський суд зауважив, що оскаржувану ухвалу прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 920/68/13; прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні апеляційних скарг гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_5; ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.11.2016 року задоволено Клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 920/68/13; доручено Господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції у приміщенні Господарського суду Сумської області за участю ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

30.11.2016 року до господарського суду касаційної інстанції від ліквідатора ТзОВ "К-TRADE LTD" арбітражного керуючого Солдаткіна С.В. надійшов Відзив (вих. №01-01/1031 від 24.11.2016 року) на касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому арбітражний керуючий вимоги скаржника підтримав в повному обсязі; просив Вищий господарський суд України скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року, ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 залишити в силі.

05.12.2016 року до Вищого господарського суду України від гр. ОСОБА_5 надійшов Відзив на касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", з запереченнями проти вимог скаржника, з підстав їх необґрунтованості. При цьому, гр. ОСОБА_5 вказав на те, що апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови від 15.09.2016 року дотримано вимоги матеріального та процесуального права; просив господарський суд касаційної інстанції постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 920/68/13 залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 року розгляд справи № 920/68/13 відкладено на 14.12.2016 року.

Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" під час касаційного провадження (в режимі відеоконференції) подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити; скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 920/68/13; прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні апеляційних скарг гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_5; ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 залишити в силі.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник гр. ОСОБА_5 проти поданої ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" касаційної скарги заперечила, вважає прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просила залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

23.04.2012 року між ТзОВ "К-TRADE LTD" (в особі генерального директора Зонюка Ю.В.) та гр. ОСОБА_12 було укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - нежилі приміщення, за умовами якого ТзОВ "К-TRADE LTD" (продавець) зобов'язався передати у власність гр. ОСОБА_5 (покупець), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах цього Договору об'єкт незавершеного будівництва-нежилі приміщення (в літері Ш), загальною площею 7 745,5 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 4 вказаного Договору, за погодженням сторін, продаж об'єкта незавершеного будівництва було вчинено за 4 800 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 6 цього Договору, згідно з наданим ТзОВ "Експерт-Альянс" Висновком про вартість майна від 12.04.2012 року, ринкова вартість майна становила 3 792 000 грн. 00 коп.

На підставі Балансу ТзОВ "К-TRADE LTD" (станом на 01.10.2012 року), встановлено, що вартість незавершеного будівництва на початок звітного періоду становила 9 588 000 грн. 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.01.2013 року, за заявою ТзОВ "K-TRADE LTD", порушено провадження у справі № 920/68/13 про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.04.2013 року у справі № 920/68/13 затверджено Реєстр вимог кредиторів ТзОВ "K-TRADE LTD" у складі: ВАТ "Автотранспортне підприємство № 5" з вимогами у сумі 257 266 грн. 26 коп. (у тому числі: 256 119 грн. 26 коп. - 4 черга, 1 147 грн. 00 коп. - 1 черга); ТзОВ "Корчуватський комбінат" з вимогами у сумі 139 411 грн. 27 коп. (у тому числі: 138 264 грн. 27 коп. - 4 черга, 1 147 грн. 00 коп. - 1 черга); ТзОВ "Степстоун" з вимогами у сумі 680 769 грн. 96 коп. (у тому числі: 632 739 грн. 79 коп. - 4 черга, 46 883 грн. 17 коп. - 6 черга, 1 147 грн. 00 коп. - 1 черга); Підприємство зі 100 % іноземною інвестицією "Монблан" з вимогами у сумі 502 263 грн. 12 коп. (у тому числі: 459 999 грн. 51 коп. - 4 черга, 41 116 грн. 61 коп. - 6 черга, 1 147 грн.00 коп. - 1 черга); ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з вимогами у сумі 32 301 161 грн. 06 коп. (у тому числі: 18 116 911 грн. 13 коп. - 4 черга, 788 037 грн. 17 коп. - 6 черга, 13 395 065 грн. 76 коп. - 1 черга (забезпечені заставою), 1 147 грн. 00 коп. - 1 черга); ПАТ "ВТБ Банк" з вимогами у сумі 6 264 280 грн. 20 коп. (у тому числі: 6 263 133 грн. 20 коп. - 1 черга (забезпечені заставою), 1 147 грн. 00 коп. - 1 черга); вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, ухвалено вважати погашеними; клопотання розпорядника майна про покладення на нього обов'язків керівника боржника задоволено; покладено виконання обов'язків генерального директора ТзОВ "K-TRADE LTD" на розпорядника майна арбітражного керуючого Солдаткіна С.В. до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника.

Постановою Господарського суду Сумської області від 04.07.2013 року у справі № 920/68/13 припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна ТзОВ "К-TRADE LTD" арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.; визнано юридичну особу - ТзОВ "К-TRADE LTD" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців (про що в подальшому ліквідатором ТзОВ "К-TRADE LTD" здійснено публікацію в газеті "Голос України" від 13.07.2013 року № 128(5628)).

У листопаді 2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Сумської області із Заявою про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - нежилих приміщень від 23.04.2012 року (укладений між ТзОВ "К-TRADE LTD" та гр. ОСОБА_5), в порядку ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки боржник здійснив відчуження майна за ціною нижчою від ринкової, внаслідок чого майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 року у справі № 920/68/13, серед іншого, у задоволені Заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року, укладеного між ТзОВ "K-TRADE LTD" та гр. ОСОБА_5, - відмовлено (п. 3 резолютивної частини ухвали).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року у справі № 920/68/13 апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено; ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 року у справі № 920/68/13 (в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року (укладений між ТзОВ "K-TRADE LTD" та ОСОБА_5)) скасовано; в скасованій частині прийнято нове судове рішення, яким задоволено Заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року; визнано недійсним Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року (укладений між ТзОВ "K-TRADE LTD" та ОСОБА_5); викладено п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 року в наступній редакції: "3. Задовольнити заяву № 1400000/8/2198 від 04.11.2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року, укладеного між ТзОВ "K-TRADE LTD" та ОСОБА_5, визнати недійсним Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року, укладеного між ТзОВ "K-TRADE LTD" та ОСОБА_5".

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року касаційну скаргу гр. ОСОБА_5 задоволено частково; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року та п. 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Сумської області від 04.03.2014 року у справі № 920/68/13 скасовано; справу (в частині розгляду Заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - нежилих приміщень від 23.04.2012 року, укладеного між ТзОВ "K-TRADE LTD" та гр. ОСОБА_5) направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області. Приймаючи вказану постанову, господарський суд касаційної інстанції вказав на те, що для висновків про можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має бути встановлена ринкова вартість спірного майна, статус ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (на підставі Реєстру вимог кредиторів від 30.04.2013 року, приведеного у відповідність до вимог ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у новій редакції).

24.11.2015 року, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", до місцевого господарського суду, подані Доповнення до Заяви (вих. № 1400000/8/2198 від 04.11.2013 року) про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 23.04.2012 року, згідно яких банк просив:

1) визнати недійсним Договір купівлі - продажу від 23.04.2012 року (укладений між ТзОВ "К-TRADE LTD" та гр. ОСОБА_5) об'єкту незавершеного будівництва, а саме, нежитлове приміщення загальною площею 7745,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"), та складається з наступних приміщень:

- нежилі приміщення 1-го поверху, загальною площею 1293,2 кв.м.;

- нежилі приміщення 2-го поверху, загальною площею 1286,0 кв.м.;

- нежилі приміщення 3-го поверху, загальною площею 1295,2 кв.м.;

- нежилі приміщення 4-го поверху, загальною площею 1284,7 кв.м.;

- нежилі приміщення 5-го поверху, загальною площею 1285,0 кв.м.;

- нежилі приміщення 6-го поверху, загальною площею 1301,4 кв.м.

2) скасувати державну реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_5 на об'єкт незавершеного будівництва - нежитлове приміщення загальною площею 7745,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"), та складається з наступних приміщень:

- нежилі приміщення 1-го поверху, загальною площею 1293,2 кв.м.;

- нежилі приміщення 2-го поверху, загальною площею 1286,0 кв.м.;

- нежилі приміщення 3-го поверху, загальною площею 1295,2 кв.м.;

- нежилі приміщення 4-го поверху, загальною площею 1284,7 кв.м.;

- нежилі приміщення 5-го поверху, загальною площею 1285,0 кв.м.;

- нежилі приміщення 6-го поверху, загальною площею 1301,4 кв.м.

Під час нового розгляду цієї справи, місцевим господарським судом встановлено, що, відповідно до Інформаційної довідки від 09.02.2016 року, власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, є гр. ОСОБА_10, якій належить: ? частина спірного майна, згідно Договору встановлення часток в об'єкті незавершеного будівництва від 05.02.2016 року; ? частина майна за Договором дарування від 05.02.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.06.2015 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Сумське відділення, на вирішення експертизи поставлено питання визначення ринкової вартості об'єкту незвершеного будівництва - нежитлового приміщення, загальною площею 7 745,50 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

За Висновком (№ 743 від 11.09.2015 року) Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого проф. М.С.Бокаріуса, станом на 23.04.2012 року, ринкова вартість спірного об'єкту нерухомості становила 31 733 300 грн. 00 коп.

14.01.2016 року до Господарського суду Сумської області від гр. ОСОБА_10 (співвласника спірного майна) надійшла Заява про залучення до участі у справі, на підставі ст.27 ГПК України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою місцевого господарського суду від 09.02.2016 року відмовлено в задоволенні Заяви гр. ОСОБА_10 (співвласника спірного майна) про залучення до участі у справі, на підставі ст.27 ГПК України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з тих підстав, що, відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (№11 від 29.05.13 року), якщо правочин вчинено щодо майна, належного кільком особам на праві спільної сумісної власності, то інші співвласники до участі у справі не залучаються, оскільки правочин з приводу розпорядження спільним майном вважається вчиненим за їх згодою, а за відсутності такої згоди вони, відповідно до ч.4 ст. 369 ЦК України, можуть подати позов про визнання відповідного правочину недійсним.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13, зокрема, задоволено частково Заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року (укладеного між ТзОВ "К-TRADE LTD" та гр. ОСОБА_5); визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 23.04.2012 року (укладений між ТзОВ "К-TRADE LTD" та гр. ОСОБА_5) об'єкту незавершеного будівництва, а саме, нежитлового приміщення загальною площею 7745,5 кв.м.; в іншій частині Заяви (вих. № 1400000/8/2198 від 04.11.2013 року) ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено. При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є конкурсним кредитором, ринкова вартість об'єкту незавершеного будівництва приміщень площею 7 745,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 23.04.2012 року (на момент укладання спірного Договору купівлі-продажу) становила 31 733 000 грн. 00 коп. (Висновок судової оціночно-будівельної експертизи № 743 від 11.09.2015 року). За висновком господарського суду першої інстанції майно боржника було продано за вартістю, що є значно нижчою ніж вартість, яка визначена на момент відчуження при проведенні судової експертизи, а від так, спірний правочин був завідомо збитковим для товариства, а дії сторін за Договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.04.2012 року завідомо спричиняли негативні економічні наслідки для ТзОВ "К-TRADE LTD", шляхом погіршення його фінансового стану. Крім того, місцевим господарським судом було встановлено, що спірний Договір купівлі-продажу (з боку ТзОВ "К-TRADE LTD") підписаний Генеральним директором ОСОБА_11, який виконував обов'язки на підставі діючої на час укладання договору редакції Статуту (зареєстрований Печерською в місті Києві державною адміністрацією 21.08.2008 року), без відповідного рішення Зборів учасників товариства. В частині вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про скасування державної реєстрації права власності за гр. ОСОБА_5 на об'єкти незавершеного будівництва - нежитлові приміщення загальною площею 7745,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"), місцевий господарський суд відмовив, оскільки на час розгляду справи власником спірного нежитлового приміщення є гр. ОСОБА_10 (Державний реєстр речових прав, записи № 13160679 та №13146359 від 05.02.2016 року).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 920/68/13 апеляційні скарги гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_5 задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 скасовано; у задоволенні Заяви № 1400000/8/2198 від 04.11.2013 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (з урахуванням доповнень від 24.11.2015 року) відмовлено повністю. Приймаючи оскаржену постанову, апеляційний господарський суд виходив з того, що, відмовляючи у задоволенні Заяви гр. ОСОБА_10 (співвласника спірного майна) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, місцевий господарський суд порушив законні права та інтереси гр. ОСОБА_10 як співвласника спірного майна, оскільки вирішення цього спору безпосередньо впливає на її права та обов'язки (незалежно від наявності або відсутності її згоди на вчинення спірного правочину), що, відповідно до п.3) ч.3 ст.104 ГПК України, є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. По суті заявлених ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вимог, господарський суд апеляційної інстанції вказав на те, що застосування до спірних правовідносин, які виникли у квітні 2012 року та не пов'язані із наслідками введення ліквідаційної процедури боржника, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013 року), порушує конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів і є помилковим. Разом з тим, апеляційний господарський суд вказав на те, що господарський суд першої інстанції не дослідив, чи дійсно спірний правочин призвів до недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, що є обов'язковою підставою для застосування ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Задовольняючи частково подану ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" касаційну скаргу частково, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 41 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п.п. 2), 7) ч.1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.

Пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка набрала чинності з 19.01.2013 року) визначено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Положення Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, розгляд справи про банкрутство ТзОВ "K-TRADE LTD" за новою редакцією Закону здійснюється, згідно з Постановою Господарського суду Сумської області про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 04.07.2013 року.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним зауважити на тому, що право ініціювати такі процедури надано як арбітражному керуючому, так і конкурсному кредитору. Відповідна заява може бути розглянута на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство (зокрема, на стадії ліквідації). Зазначені у ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неплатоспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство. Правові наслідки спростування майнових дій та визнання недійсними правочинів (договорів) є однаковими і стосуються включення чи повернення майна боржника до ліквідаційної маси.

Норми ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальними по відношенню до загальних, установлених ЦК України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

В цьому випадку, ліквідація ТзОВ "К-TRADE LTD" (Постанова від 04.07.2013 року) здійснюється за редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 19.01.2013 року, яка передбачає право звернення, зокрема, конкурсного кредитора (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є конкурсним кредитором (18 116 911 грн. 13 коп. (4 черга), 788 037 грн. 17 коп. (6 черга)), відповідно до Реєстру вимог кредиторів (затверджений господарським судом Сумської області 30.04.2013 року) до місцевого господарського суду з Заявою, в порядку ст.20 вказаного Закону.

Таким чином, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, в цьому випадку, застосування приписів ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є саме доступом до правосуддя, з метою захисту прав та інтересів кредиторів.

Так, однією з підстав визнання недійсними або спростовання господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство правочинів (договори) або майнових дій боржника, наведеною вище статтею визначено, здійснення боржником відчуження або придбання майна за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

За Висновком (№ 743 від 11.09.2015 року) Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого проф. М.С.Бокаріуса (здійсненного у виконання ухвали Господарського суду Сумської області від 11.06.2015 року), станом на 23.04.2012 року, ринкова вартість об'єкту незавершеного будівництва - нежилих приміщень (в літері Ш), загальною площею 7 745,5 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1,- становила 31 733 300 грн. 00 коп.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відчуження спірного майна, відповідно до п. 4 Договору купівлі-продажу від 23.04.2012 року (укладений між ТзОВ "К-TRADE LTD" (в особі генерального директора Зонюка Ю.В.) та гр. ОСОБА_12.), було здійснено за ціною 4 800 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 800 000 грн. 00 коп. Відповідно до п. 6 цього Договору, згідно з наданим ТзОВ "Експерт-Альянс" Висновком про вартість майна від 12.04.2012 року, ринкова вартість майна (на момент укладення спірного Договору) становила 3 792 000 грн. 00 коп.

У разі, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу призначається повторна судова експертиза. Проте, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на вчинення, будь-кого з учасників судового процесу, дій направлених на спростування Висновків судової експертизи.

Експертиза є одним із засобів доказування обставин справи, що може впливати на всебічність, повноту і об'єктивність дослідження обставин, а відтак, результати її мають оцінюватися господарським судом, в загальному порядку, на підставі положень ст. 43 ГПК України.

Таким чином, місцевим господарським судом, за наявності Висновку про вартість майна від 12.04.2012 року, виконаного ТзОВ "Експерт-Альянс", та Висновку (№ 743 від 11.09.2015 року) судової експертизи, саме останньому надав перевагу та врахував при прийнятті рішення.

Проте, апеляційний господарський суд, під час розгляду цієї справи, наведеним Висновкам (щодо ринкової вартості спірного майна) належної правової оцінки не надав, однак дійшов висновку, що продаж спірного майна за ціною 4 800 000 грн. 00 коп. не підтверджує створення ситуації, за якою майна боржника стане недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

При цьому, слід вказати на те, що касаційна інстанція позбавлена права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.1117 ГПК України).

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції приймає до уваги ті обставини справи (встановлені господарськими судами попередніх інстанцій), які вказують на те, що спірний Договір купівлі-продажу від 23.04.2012 року був укладений за 8 місяців до порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "К-TRADE LTD", на підставі п.5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з тим, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. При цьому, ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.02.2013 року, на підставі матеріалів цієї справи, встановлено, що кредиторська заборгованість ТзОВ "К-TRADE LTD" становить 41 984 422 грн. 84 коп., дебіторська заборгованість складає 4 235 929 грн. 42 коп., а загальна вартість майнових активів боржника складає 6 868 587 грн. 79 коп.

Таким чином, обставини та матеріали справи, в сукупності, вказують на те, що, на момент звернення ТзОВ "К-TRADE LTD" з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство щодо нього, боржник не мав достатньо активів для задоволення наявних кредиторських вимог.

Враховуючи наведене вище та встановлені під час розгляду цієї справи фактичні обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що майно боржника було відчужене за ціною, що є значно нижчою ніж його вартість, визначена на момент відчуження (станом на 23.04.2012 року) при проведенні судової експертизи, а від так, дії сторін за спірним правочином спричиняли негативні економічні наслідки для ТзОВ "К-TRADE LTD", шляхом погіршення його фінансового стану.

При цьому, господарський суд касаційної інстанції, вважає необхідним зауважити на тому, що, визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника у відповідних випадках не тягне за собою припинення правовідносин, що склалися, тому кредитор за недійсним правочином (договором) або спростованою майновою дією має право вибору - погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство (відповідно до ч.3 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про недоведеність місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, в частині підписання спірного Договору купівлі-продажу від 23.04.2012 року, з боку ТзОВ "К-TRADE LTD", генеральним директором ОСОБА_11 без необхідного обсягу повноважень. Оскільки, як встановлено апеляційним господарським судом, за положеннями п.1 Статуту ТзОВ "К-TRADE LTD", єдиним засновником (учасником) товариства є ОСОБА_11, він же є генеральним директором цього товариства. Крім того, Протоколом № 06 Загальних зборів учасників ТОВ "K-TRADE LTD" від 23.04.2012 року підтверджено, що генеральному директору товариства ОСОБА_11 надано повноваження на укладення та підписання договору про відчуження нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (літера "Ш"). Цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи, від імені якої діяв генеральний директор, також було перевірено приватним нотаріусом Шевельовим Я.Д., яким було посвідчено спірний Договір.

За таких обставин, висновок Господарського суду Сумської області в цій частині не відповідає обставинам справи, а від так є помилковим.

Окрім наведеного вище, колегія суддів касаційної інстанції має вказати на те, що однією з підстав скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 господарським судом апеляційної інстанції визначено порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, яке полягає у порушенні прав та інтересів гр. ОСОБА_10 (як співвласника майна за спірним Договором), у зв'язку з відмовою у задоволенні її Клопотання про залучення до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (гр.ОСОБА_5).

З таким висновком, апеляційного господарського суду колегія суддів касаційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Предметом розгляду господарських судів, в цьому випадку, є Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.04.2012 року, укладений між ТзОВ "К-TRADE LTD" (в особі генерального директора Зонюка Ю.В.) та гр. ОСОБА_12, який діяв за згодою дружини гр. ОСОБА_10 (вказане підтверджується матеріалами справи).

Таким чином, гр. ОСОБА_10 не є стороною за спірним Договором, а майно (за цим правочином) набуло статусу спільної сумісної власності.

Відповідно до приписів ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Наявність юридичного інтересу у третьої особи, полягає у встановленні того, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Звертаючись до місцевого господарського суду з Клопотанням про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (вх.№116к від 14.01.2016), гр. ОСОБА_10 посилалась на те, що майно за спірним Договором було придбане гр. ОСОБА_12 (чоловіком) під час шлюбу, за спільні грошові кошти та в інтересах сім'ї, а від так, є спільною сумісною власністю подружжя.

Якщо правочин вчинено щодо майна, належного кільком особам на праві спільної сумісної власності, то інші співвласники до участі у справі не залучаються, оскільки правочин з приводу розпорядження спільним майном вважається вчиненим за їх згодою, а за відсутності такої згоди вони відповідно до частини четвертої статті 369 ЦК України можуть подати позов про визнання відповідного правочину недійсним (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29 травня 2013 року).

Таким чином, оскільки, на момент розгляду справи, гр. ОСОБА_12 та гр. ОСОБА_10 є подружжям; інтереси гр. ОСОБА_12 (а відтак сім'ї, в цьому випадку) представляють та захищають декілька правників (представників), які, в тому числі, представляли інтереси гр. ОСОБА_10 (в апеляційному провадженні); до гр. ОСОБА_10 (особисто) не заявлено жодних вимог, а Заява про визнання спірного Договору недійсним розглядається в межах справи про банкрутство, коло учасників судового процесу в якій визначено приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоцільність залучення до участі у справі про банкрутство гр. ОСОБА_10 (як дружини гр. ОСОБА_12.).

За таких підстав, по переконанню судової колегії касаційної інстанції, не залучення до участі у справі про банкрутство ТзОВ "К-TRADE LTD" гр. ОСОБА_10, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не могло бути підставою скасування по суті правильного судового рішення.

Згідно зі ст. 1115, 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Пунктом 6) ст. 1119 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи вищенаведене, колегія судді Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 920/68/13, та залишення в силі ухвали Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у цій справі, з підстав наведених вище.

Поміж іншим, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, з наступними вимогам: скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року у справі № 920/68/13; прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні апеляційних скарг гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_5; ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 залишити в силі.

Так, вимоги скаржника в частині прийняття нового судового рішення, яким відмовити в задоволенні апеляційних скарг гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_5, не відповідають повноваженням, визначеним приписами ст.ст. 1117, 1119 ГПК України, відтак, касаційна скарга ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2016 року № 920/68/13 Господарського суду Сумської області скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.02.2016 року у справі № 920/68/13 (в частині розгляду ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року) залишити в силі.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук судді: С.В. Куровський О.С. Удовиченко